Софійський собор, Ая-Софія (Стамбул)

Храм "Премудрості Божої", побудований за часів Візантійської імперії, одна з найрелігійніших будівель до 1935 року відколи діє як відомий музей.

Мистецтво

Ключові слова

Собор Святої Софії, базиліка, мечеть, мінарет, церква, музей, тахта, візантійський, турецька, Турція, Константинопольський, Стамбул, Босфор, Мала Азія, ортодоксальний, мусульманка, Крістіан, бог, середньовіччя, будівля, паломництва, мармур, Христос, апостол, архітектура, імператор, серафим, Релігія, релігійні будівлі, Візантійська імперія, Османська імперія, верхня галерея, купол, каліграфія

Пов'язані об'єкти

Сцени

Ая-Софія

опори
руїни медресе - Тут була школа, де люди могли вивчати основи ісламської релігії.
хрещальня - Спочатку тут була хрещальня. В наші дні тут розташовані гробниці османських султанів Мустафи І та Ібрагіма.
громадські фонтани - Забезпечують безкоштовною питною водою людей, які приходять сюди.
фонтан - Збудований султаном Махмудом І у 1740 році. Тут мусульмани проводили ритуальні омивання перед молитвою.
початкова школа
будівля з годинником - Побудований султаном Абдул-Меджидом у 1853 році. Мав вказувати час молитви. Зараз тут розташована канцелярія.
громадський фонтан - Забезпечує безкоштовною питною водою людей, які приходять сюди.
гробниці - Гробниці видатних турецьких діячів.
мінарет - Ці вежі, які звужувалися догори, розташовувалися поруч з мечетями. Всередині були гвинтові сходи. Муедзин зі свого кругового балкону дає заклик до молитви п'ять разів на день.
купол - Висота гігантського купола - 55,6 метра, а діаметр - 31 метр.
гробниця Селіма ІІ - Був створений у 16 столітті відомим османським архітектором Мімаром Синаном. Селім II, син та нащадок Сулеймана Пишного дав наказ архітектору збудувати йому гробницю ще за свого життя.
гробниця Мехмеда ІІІ - У будівлі 1603 року є 26 саркофагів. Мехмед ІІІ був османським султаном у 1595-1603 роках.
гробниця Мурада ІІІ - У шестикутному двокупольному будинку є 54 саркофаги. Мурад III був султаном Османської імперії з 1574 року до 1595 року.
гробниця принців - Султан Мурад III доручив Мімару Синану збудувати гробницю для його матері, але тут також поховали чотирьох синів і одну доньку султана, які померли від чуми 1580-их років.
скарбниця - Тут була благодійна кухня для бідняків, але спочатку, у період Османської імперії, тут була скарбниця Візантійської імперії.
ворота благодійної кухні - Побудований у стилі бароко і навіть має епіграф датований 1155 роком.
благодійна кухня - Побудований султаном Махмудом I у 1743 році, щоб забезпечити їжею бідних і нужденних.

Розріз

Анімація

Інтер'єр храму

ложе султана
міхраб - Молитовна ніша в стіні мечеті обернена в напрямку Мекки. Дві великі, бронзові свічники були завезені сюди у 1526 році за наказом великого візира Османської імперії Ібрагіма.
мінбар - Імам стоїть на цій піднятій платформі, щоб проводити богослужіння.
трибуна муедзина
Омфаліон - У Візантійській імперії це місце називали «пупом землі» (тобто вважали центром світу). Площа викладена мармуровими плитами. Свого часу тут коронували візантійських імператорів.
імператорські ворота - Ці ворота, що призначалися лише для імператора та його свити, були збудовані у 6-му столітті. Їхня висота - 7 метрів, таким чином вони є найбільшими воротами Ая-Софія.
ваза для води - Дві вази розміщені по обидва боки від головного входу. Привезені сюди з Пергаму (сьогодні відоме як Бергамо) в період правління султана Мурада III. Під час урочистостей вони були заповнені шербетом (солодким фруктовим напоєм), а в інші дні там була вода для прихожан.
головний купол
каліграфічна панель - На круглих дерев'яних медальйонах, діаметром 7,5 метра, можна побачити написи, у яких прославляються Аллах, Мухамед і чотири перших пророки.

Інтер'єр храму

Світло, яке потрапляє крізь велику кількість вікон, і мерехтіння свічок створюють містичну атмосферу в розкішно прикрашеному інтер'єрі храму.

Омфаліон, колона бажань, каліграфічні панелі та дивовижні мозаїки - все це робить інтер'єр ще особливішим.

Природно, що тут розташовані культові елементи ісламської релігії: мінбар, міхраб, лоджія муедзина поряд з лоджією султана.

Головний купол

Центральний купол

Центральний купол Софійського собору вражає своїми розмірами: діаметр - 31 метр, висота - 55,6 метрів. Цей гігантський купол опирається на чотири арки (що переходять в півкуполи), які підтримуються чотирма масивними колонами, розташованими на чотирьох кутах підкупольного простору.

Верхня галерея

Мозаїка Деісус

мозаїка Деісус - На мозаїці зображені Ісус Христос, Богоматір та Іоанн Хреститель. Викладена з крихітних шматочків у 13-му столітті.
мармурові ворота

Мозаїка Деісус

Мозаїка Деісус є одним із шедеврів візантійського мистецтва. Створена в 13-му столітті.
На жаль, до наших днів збереглася лише у фрагментах. На мозаїці зображено Ісуса Христа, Богородицю та Іоанна Хрестителя. Мистецький твір вирізняється витонченими кольоровими відтінками та деталями - майстрам вдалося відобразити рум'янець на обличчі Марії та зморшки на обличчі Іоанна Хрестителя.

Прогулянка

ложе султана
міхраб - Молитовна ніша в стіні мечеті обернена в напрямку Мекки. Дві великі, бронзові свічники були завезені сюди у 1526 році за наказом великого візира Османської імперії Ібрагіма.
мінбар - Імам стоїть на цій піднятій платформі, щоб проводити богослужіння.
трибуна муедзина
Омфаліон - У Візантійській імперії це місце називали «пупом землі» (тобто вважали центром світу). Площа викладена мармуровими плитами. Свого часу тут коронували візантійських імператорів.
імператорські ворота - Ці ворота, що призначалися лише для імператора та його свити, були збудовані у 6-му столітті. Їхня висота - 7 метрів, таким чином вони є найбільшими воротами Ая-Софія.
ваза для води - Дві вази розміщені по обидва боки від головного входу. Привезені сюди з Пергаму (сьогодні відоме як Бергамо) в період правління султана Мурада III. Під час урочистостей вони були заповнені шербетом (солодким фруктовим напоєм), а в інші дні там була вода для прихожан.
головний купол
каліграфічна панель - На круглих дерев'яних медальйонах, діаметром 7,5 метра, можна побачити написи, у яких прославляються Аллах, Мухамед і чотири перших пророки.
бібліотека - Побудована османським султаном Махмудом І в 1739 році.
колона бажань - Згідно з легендою, колона може здійснити бажання тих, хто її торкається. На колоні часто проступають крапельки води, тому її називають "колоною, що плаче". Вона безперервно поглинає вологу з резервуару, що розташований під нею, а потім ця рідина випадає в осад.
мозаїка Деісус - На мозаїці зображені Ісус Христос, Богоматір та Іоанн Хреститель. Викладена з крихітних шматочків у 13-му столітті.
мармурові ворота

Озвучування

Храм "Премудрості Божої" (Святої Софії) розташований у Стамбулі, столиці Туреччини. Будівля має багату історію, що охоплює більш ніж півтора тисячоліття.

Перша будівля була зведена в 4-му столітті сином імператора Констянтина Великого, який заснував там нову римську столицю. Багато разів зруйнована та відновлена церква отримала свою остаточну форму в 6-му столітті. Пізніше, в 13-му столітті, хрестоносці тимчасово перетворили цю православну церкву в римсько-католицький храм.

У 1453 році турки захопили Константинополь і султан Мехмед II віддав наказ про те, що цю будівлю потрібно перетворити в мечеть. У другій половині 16-го століття було добудовано чотири мінарети, які збереглися до наших часів. Будівля функціонувала як центральна мечеть ісламської релігії аж до 1931 року. А вже у 1934 році, після реформ проведених у країні, у храмі створили музей.

Православний собор візантійського походження - це архітектурний шедевр, про який часто згадують як про ідеальний синтез візантійських архітектурних елементів. Найбільшою особливістю будівлі є складна структура куполу. Архітектурним досягненням були розміри головного купола (діаметр якого 31 метр, а висота - 56 метрів) та його система опори. Під головним куполом розташовано 40 арочних вікон, які створюють відчуття невагомості купола. Цей ряд вікон виконує подвійну функцію: з одного боку відіграє значну статичну роль, з іншого боку заповнює світлом внутрішній простір.

Зі сходу та заходу до підкупольного простору приєднані ніші з напівсферичною поверхнею, їх підтримують менші ніші, також напівсферичні, що накривають відкриті зали. Таким чином відбувається візуальне розширення величезного внутрішнього простору. Підкупольний простір оточують два кругових нефа з арковою колонадою на першому поверсі з колонадою верхньої галереї. Контраст інтер'єру та екстер'єру будівлі є наслідком точного планування: ззовні - проста, масивна будівля без декорацій, всередині - повітряне, легке та багато декороване приміщення.

Це останнє визначне творіння архітектури пізньої античності, а також перший шедевр візантійської архітектури (разом з іншими будівлями в історичній частині Стамбула). У 1985 році включений до списку культурних об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Софійський собор, Ая-Софія (Стамбул)